Читати: Луки 23:32-34 | Біблія за рік: 1 Самуїлова 17−18 ; Луки 11:1-28
Ісус же промовив: “Отче, відпусти їм, − бо не знають, що чинять вони!” …А як Його одіж ділили, то кидали жереба. — Луки 23:34
Коли одна подруга зрадила мене, я розуміла, що маю простити її.
Але не була впевнена, що зможу це зробити. ЇЇ слова дуже сильно ранили
моє серце. Я була приголомшена й сердита. Хоча ми обговорили все, і я
сказала їй, що пробачаю, я відчувала в душі біль щоразу, як бачила її. Я
усвідомлювала, що все ще тримаю в серці щось схоже на образу. Проте
одного дня Бог відповів на мої молитви і допоміг цілковито простити її. Я
отримала справжню свободу.
Прощення – то стержень християнської віри. Наш Спаситель дарує
прощення, хоча й постраждав на хресті. Ісус любив тих, хто вбивали в
Нього цвяхи. Він молив Свого Отця, щоб пробачив їх, бо вони не знали, що
роблять. Там, на хресті, Він не тримав у серці гіркоти або гніву. Він
явив натомість ласку й любов тим, хто заподіяли Йому великі страждання й
смерть.
Сьогодні найкращий час згадати перед Богом тих людей, яких, можливо,
маємо простити, якщо справді хочемо наслідувати приклад Господа Ісуса
Христа: любити тих, хто заподіює нам зло. Господь прийде нам на поміч –
навіть тоді, коли нам здаватиметься, що для прощення потрібно буде дуже
багато часу. Якщо прощаємо інших, то цим звільняємося від отрути
злопам’ятства.
Господи Ісусе Христе, молюсь, щоб Твоя любов справді звільнила мене від злопам’ятства через благодать і силу, що Ти даєш, перебуваючи в мені.
Навіть висячи на хресті, Ісус Христос пробачив Своїх катів.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment