Читати: Псалом 36:1-6, 23-27
Біблія за рік: Псалми 37−39 ; Дії 26
Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили. — Псалом 36:25
Джон Бьорнс на протязі 40 років висвітлював світові події у видавництві “Нью-Йорк Таймс”.
У своїй статті, написаній вже після виходу на пенсію у 2015 році,
Бьорнс цитує слова свого близького друга й колеги, який, вмираючи від
раку, сказав: “Ніколи не забувай: головне не те, як далеко ти забрався, а
те, з чим ти повернувся назад”.
Псалом 36 можна розглядати як список досягнень у житті Давида, що
починав кар’єру як пастух, а завершив як цар. Цей Псалом складається з
серії контрастних порівнянь нечестивих з праведними, і підбадьорює тих,
хто покладаються на Господа.
“Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до
беззаконних, бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена
билина − пов’януть!” (Пс. 36:1-2).
“Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить
дорогу її; коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає
Господь” (Пс. 36:23-24).
“Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили” (Пс. 36:25).
А чому навчив Бог нас через життєвий досвід? Як ми відчуваємо Його
вірність та любов? Яким чином Божа любов формує нас, наше життя? Важливо
не те, чого ми досягли в житті, а те, якими ми зрештою стали.
Дорогий Господи, дякую за те, що крокуєш поруч зі мною через все моє життя. Допоможи не забувати про Твою вірність.
Роки додаються, а Божа вірність примножується.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment