Єдиний Цар
Читати: Матвія 2:1-12 Біблія за рік: Буття 27–28 ; Матвія 8:18-34
Вони впали ницьма, і вклонились Йому. —Матвія 2:11
П’ятирічному Елдону, який слухав розповідь пастора про те, як Ісус
залишив небеса і прийшов на землю, аж дух перехопило, коли той в
молитві подякував Ісусу Христу за те, що Він помер за наші гріхи. “О,
ні! Він помер?” – з подивом вигукнув хлопчик.
Від самого початку земного життя Ісуса Христа були люди, які хотіли
Його смерті. Під час правління царя Ірода до Єрусалима прийшли мудреці,
питаючи: “Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і
прибули поклонитись Йому” (Мт. 2:2).
Цар, почувши це, злякався, що може поступитися царством Ісусу Христу.
Отже, він послав воїнів, щоб повбивати у Віфлеємі всіх хлопчиків віком
до двох років. Однак Бог захистив Свого Сина і послав ангела попередити
Його батьків, щоб вони залишили ту місцевість. Батьки втекли, і Ісус був
врятований (Мт. 2:13-18).
По завершенні Свого служіння Ісус був розп’ятий за гріхи світу. Над
Його головою помістили глузливий напис: “Це Ісус, Цар Юдейський” (Мт. 27:37).
Втім через три дні Він переможно воскрес із мертвих. Вознісшись на
небо, Ісус Христос сів на престолі, як Цар над царями і Господь над
панами (Фил. 2:8-11).
Цар помер за наші гріхи – за ваші, мої та Елдона. Нехай Він царює у наших серцях.
Що для вас означає мати Ісуса своїм Царем? Чи є у вашому житті сфери, в яких Він не є Царем?Прочитайте брошуру “Різдво – це все про сім’ю” на сторінці “Погляд на життя”.
Ісусе, дякуємо за добровільну смерть за наші гріхи і за надання прощення. Навчай нас підкорятися Твоєму правлінню.
© 2020 Хліб Наш Насущні
“О, ні! Він помер?” – з подивом вигукнув хлопчик.
No comments:
Post a Comment