Я женусь до мети за нагородою високого поклику Божого в Христі Ісусі. — Филип’ян 3:14
Мені дуже подобається телепередача “Неймовірні перегони” . В цьому реаліті-шоу десять пар відправляють до чужої країни, де вони залучаються до перегонів – потягом, кабріолетом, велосипедом, пішки. Вони прямують від одного пункту до іншого, де мають отримувати інструкції для подолання наступних труднощів. Мета перегонів – дістатись кінцевої точки раніше за інших. Приз складає мільйон доларів.
Апостол Павло порівнював християнське життя з перегонами. Він визнавав, що ще не досяг фінішної смуги. “Браття, я себе не вважаю, що я досягнув, – писав він. – Та тільки, забуваючи те, що позаду, і спішачи до того, що попереду, я женусь до мети за нагородою” (Фил. 3:13-14). Апостол Павло не озирався і не дозволяв, щоб минуле гнітило його провиною. Водночас він не попускав собі ставати самовдоволеним через теперішні успіхи, але наполегливо йшов до мети: все більше й більше уподібнюватись Ісусу Христу.
Всі ми теж залучені до життєвих перегонів. Та незважаючи на всі свої успіхи й невдачі, давайте наполегливо йти до кінцевої, найважливішої мети: бути схожими на Господа Ісуса Христа. Ми женемось не заради земної нагороди, але найбажанішої нагороди вічного й радісного перебування з Господом Ісусом.
Прочитайте Филип’ян 4:11-13. Як ми можемо наполегливо йти шляхом світлої надії? Прочитайте Євреїв 12:1-2. Які практичні речі можемо робити, щоб бути стійкими й наполегливими на цьому шляху?
Ніколи не зупиняйтесь у своєму прагненні пізнавати Ісуса.
No comments:
Post a Comment