Повіддавайте ваші тіла на жертву живу, святу, приємну Богові, як розумну службу вашу. — Римлян 12:1
Молодий Ісак Уоттс прийшов до висновку, що в його церкві дуже мало якісної музики. Батько Ісака закликав сина написати хороший твір – і юнак зробив. Гімн “Коли підводжу очі я на хрест” вважається найвеличнішим в англійській літературі. Він перекладений багатьма мовами світу. Автор уявляє, що він стоїть у підніжжя хреста.
Поглянь, з обличчя, рук і ніг ХристовихТече краплинами свята, невинна кров;Там поєднались в колючках терновихБезмірна мука і свята любов.
В цьому вірші сцена розп’яття постає як найбільш жахливий і водночас величний момент в історії людства. Ви добре вчините, якщо зупинитесь і подивитесь на Страждальця. Ось Син Божий, руки Якого пробиті цвяхами, докладає великих зусиль, щоб вдихнути повітря… Нарешті Господь Всесвіту являє Свою милість до Нього – забирає Його стомлений дух. Відразу земля починає тремтіти від землетрусу, а у храмі навпіл розривається товста завіса. Відкриваються могили, тіла спочилих святих воскресають і прямують до міста (Мт. 27:51-53). Всі ці події змусили центуріона визнати: “Він був справді Син Божий!” (Мт. 27:54).
“Хрест впорядковує всі цінності й скасовує всю марноту”, – було написано в одному коментарі на гімн Уоттса. Тому він і завершується словами: “Божа дивна любов потребує моєї душі, мого життя, мене всього”.
Заборони все те, чим я хвалюсь; Врятуй Ісуса смертю – я молюсь; І все земне, що для душі спокуса, Я віддаю за кров Христа Ісуса. — Ісак Уоттс
Наш привілей – віддати все Тому, Хто віддав Себе Самого на хрест.
No comments:
Post a Comment