Читати: Буття 12:1-9 | Біблія за рік: 2 Самуїлова 9−11 ; Луки 15:11-32
І промовив Господь до Аврама: Вийди зо своєї землі… до Краю, який Я тобі покажу. — Буття 12:1
На річницю нашого весілля мій чоловік позичив двомісний велосипед,
щоб ми могли разом насолодитись романтичною подорожжю. Але як тільки ми
почали крутити педалі, я зрозуміла, що через те, що я сиджу позаду
широких плеч свого чоловіка, я майже не бачу дорогу попереду. А ще мій
руль був закріплений нерухомо, і я не могла керувати велосипедом. Лише
передній руль функціонував – мій же лише служив опорою для мене, щоб не
втратити рівноваги. Отже, я мала вибір або сердитись через дуже обмежене
контролювання велосипеда і обмежений кругозір, або довіритись Майку,
розраховуючи на його гарні навички водія.
Коли Бог наказав Аврааму залишити свою родину й батьківщину, Він
майже не дав йому інформації про місце призначення. Жодного описання
нової землі, її природних ресурсів. Навіть невідома була довжина
маршруту. Бог просто дав повеління: “вийди… до Краю, який Я тобі
покажу”. Авраам виявив послух Богу, незважаючи на відсутність найбільш
важливої інформації (такої бажаної для людей), і це було зараховано йому
як прояв великої віри (Євр. 11:8).
Якщо ми опинились у ситуації невпевненості і втрати контролю над
своїм життям, давайте наслідувати приклад Авраама в нашому слідуванні за
Богом. Давайте довіряти Господу, і він чудово скерує наш шлях.
Допоможи мені, Господи, довіряти Тобі за часів непевності й невідомості.
Бог вартий того, щоб довірити Йому маршрут свого життя.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment