Читати: 2 Самуїлова 22:17-20
Біблія за рік: Псалми 40−42 ; Дії 27:1-26
Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих. — 2 Самуїлова 22:17
Я уважно дивилась на поверхню води, пильнуючи тих, хто купався у
басейні. Я працювала рятівником, була моя зміна. Шість годин я стояла на
варті й спостерігала за людьми. Якби я залишила свій пост або просто
послабила свою увагу, це могло б призвести до трагічних наслідків для
тих, хто купались. Якби хтось почав тонути через травму або погані
навички тримання на воді, то мій обов’язок − витягти його з води у
безпечне місце і надати допомогу.
Цар Давид, після того як Господь допоміг йому здолати филистимлян (2 Сам. 21:15-22), порівняв своє спасіння від ворогів з тим, як когось вихоплюють “з вод великих” (2 Сам. 22:17).
Життя Давида та його людей було під загрозою через підступи недругів.
Але Бог не дав йому потонути в цих бідах. Рятівникам платять заробітну
плату, щоб люди у воді мали гарантовану допомогу, але Бог врятував
Давида тому, що “вподобав” його (2 Сам. 22:20).
Моє серце тремтить від радості, коли я розумію, що Бог пильнує та
захищає мене через Свою любов до мене, а не через якийсь обов’язок.
Коли нас готові накрити хвилі життєвих проблем, є можливість знайти
душевний спочинок у розумінні того, що Бог є нашим Рятівником, що Він
бачить наші боріння й пильнує, захищає нас – тому що “вподобав нас”.
Дякую Тобі, Господи, за те, що бачиш мої боріння і завжди стоїш поруч, щоб допомогти. Навчи ще більше довіряти Твоїй любові, що завжди готова нас врятувати.
Бог з великою радістю спасає Своїх дітей.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment