Читати: 2 Коринтян 4:7-18
Біблія за рік: Псалми 57−59 ; Римлян 4
А ми маємо скарб цей у посудинах глиняних, щоб велич сили була Божа, а не від нас. — 2 Коринтян 4:7
У 2011 році дев’ятибальний землетрус і викликане ним цунамі
забрали життя майже 19 000 людей і зруйнували 230 000 домівок в районі
на північному сході від Токіо. Після цієї катастрофи народився проект “Нозомі”
– в перекладі з японської “Надія”, − який давав постраждалим можливість
заробляти гроші, мати друзів і, головне, вірити, що Бог піклується про
них.
Жінки, які брали участь у цьому проекті, ходили по руїнах домівок і
шукали порцелянові черепки, які потім шліфували, насаджували на
спеціальні з’єднувальні деталі і робили з них ювелірні вироби. Потім
вони продавались, даючи жінкам засоби для існування, і були символом
їхньої віри в Христа.
За новозавітних часів було звичним ховати цінності в простих глиняних
горщиках. Апостол Павло, проводячи паралель, зображає Євангелію як
скарб, що утримується у крихкому єстві послідовників Христа – “у
посудинах глиняних” (2 Кор. 4:7).
Коли Бог перебуває в цих недосконалих, розбитих уламках нашого життя,
цілюща надія на Його силу стає більш зримою для інших людей. Звісно,
після Божої відновлювальної праці в наших серцях часто залишаються
шрами. Але, можливо, саме ці лінії тріщин у нашому гіркому досвіді
створюють ті вигравірувані контури, що роблять Христовий характер в нас
більш видимим для інших.
Дорогий Боже, коли я несу іншим скарб Твого Євангелія, являй, будь ласка, Свою силу в моєму зламаному і водночас прекрасному житті.
Зламаність може привести до досконалості.
© 2017 Хліб Наш Насущній
No comments:
Post a Comment