Ніколи не забуті
Читати: Ісаї 49:8-16 Біблія за рік: Захарія 5–8 ; Об’явлення 19
Я не забуду про тебе! — Ісаї 49:15
Коли діти зажадали від мене підтвердити моє уміння гри на
фортепіано, я сіла і почала грати гаму до-мажор. Я грала на інструменті
майже двадцять років тому, і мене здивувало, що я й досі пам’ятала, як
треба грати! Ставши сміливішою, я напам’ять зіграла ще сім різних гам. Я
була вражена! За роки навчання мої пальці настільки “запам’ятали” ноти і
техніку, що автоматично знали, що треба робити.
Є речі, які ніколи не забуваються. Однак Божа любов до Його дітей запам’ятовується значно глибше, ніж будь-які наші спогади. Насправді Бог не може забути про Своїх дітей. Саме цих слів потребували ізраїльтяни, коли через вигнання вони почувалися залишеними Богом (Іс. 49:14). Відповідь Господа через пророка Ісаю була чіткою: “Я не забуду про тебе!” (в. 15). Божа обітниця турбуватися про Свій народ була надійнішою за материнську любов до дитини.
Щоб запевнити народ у Своїй незмінній любові, Бог надав йому образ Своєї прихильності: “Отож, на долонях Своїх тебе вирізьбив Я” (в. 16). Це чудовий образ Божої постійної обізнаності про Своїх дітей. Їхні імена і обличчя завжди перед Ним.
Однак ми досі можемо відчувати, що нас пропустили і забули. Як чудово пам’ятати, що ми “вирізьблені” на Божих руках, що наш Небесний Отець завжди пам’ятає про нас, піклується про нас і любить нас.
© 2019 Хліб Наш Насущні
За роки навчання мої пальці настільки “запам’ятали” ноти і техніку, що автоматично знали, що треба робити.
Є речі, які ніколи не забуваються. Однак Божа любов до Його дітей запам’ятовується значно глибше, ніж будь-які наші спогади. Насправді Бог не може забути про Своїх дітей. Саме цих слів потребували ізраїльтяни, коли через вигнання вони почувалися залишеними Богом (Іс. 49:14). Відповідь Господа через пророка Ісаю була чіткою: “Я не забуду про тебе!” (в. 15). Божа обітниця турбуватися про Свій народ була надійнішою за материнську любов до дитини.
Щоб запевнити народ у Своїй незмінній любові, Бог надав йому образ Своєї прихильності: “Отож, на долонях Своїх тебе вирізьбив Я” (в. 16). Це чудовий образ Божої постійної обізнаності про Своїх дітей. Їхні імена і обличчя завжди перед Ним.
Однак ми досі можемо відчувати, що нас пропустили і забули. Як чудово пам’ятати, що ми “вирізьблені” на Божих руках, що наш Небесний Отець завжди пам’ятає про нас, піклується про нас і любить нас.
Коли ви почувалися забутими або залишеними? Як саме Бог завжди був поряд з вами, нагадуючи вам про Свою незмінну любов?
Ісусе, дякую, що Ти ніколи не забуваєш про мене. Якщо я почуваюся
покинутим іншими, допоможи пам’ятати про Твою вічну й незмінну любов і
покладатися на неї.
За роки навчання мої пальці настільки “запам’ятали” ноти і техніку, що автоматично знали, що треба робити.
No comments:
Post a Comment